Для багатьох людей війна розпочалася не у 2022, а у вже здається далекому 2014 році, коли росія анексувала Крим та позбавила домівок багатьох українців. Однією з таких була Наталія Місюк – кримка з полтавським корінням, яка вже більше 10 років живе та працює у Львові. Вона є авторкою блогу «Давай займемося текстом», який
закохує у солов’їну вже понад 56тис. користувачів. У артпросторі «Ліс» відбулася презентація книги «Мова: Таємниці відьом» та розмова про досвід переходу блогерки-авторки з
російської на українську.
Як розповідає сама авторка, українську вона не вчила, а скоріше згадувала, адже живучи у Криму, хоч і не було багато можливостей, але все ж мала україномовних друзів, уроки у школі та університеті. «Я розумію чому переселенці не говорять одразу українською, адже перші 2 роки у Львові я ходила по різним кабінетам та оформляла документи. Мені заблокували картки. Уявіть що ви опинилися в місті,де ви нікого не знаєте та у вас ніякі рахунки не працюють.» Після початку анексії, переїхала до Львова. « Мені допомагало
моє вміння комунікувати», – згадує Наталія про свої перші роки у Львові, – «і коли я почала згадувати українську, я зрозуміла, що людині одразу все не потрібно. Якщо вона захоче, вона може відкрити довідник і передивитись це, але на початку вона не зможе все охопити. Ось наприклад, в цій книжці зібрані 12 тем, які найголовніші для тих, хто хоче перейти з російської на українську, почути цю мелодію української мови, її ритм.»
На створення власного блогу її наштовхнув друг, який, за словами Наталії, побачив у ній потенціал ще до того, як вона сама його розгледіла. Блог розпочався з каналу на YouTube, але потім після загибелі друга авторка не мала гадки, що робити з цим проектом. Після багатьох експериментів з різними форматами нарешті затвердився текстовий варіант проекту і так з’явився «Давай займемось текстом» Мета цього проєкту — закохати в українську мову щонайменше 40 млн людей! І ось якими способами авторка реалізовує свою мету: Наталія написала книгу «Мова: Таємниці відьом». У форматі пригодницької історії вона розповідає про особливості української мови, як для дітей,так і для дорослих. А за допомогою яскравих порівнянь (наприклад, числівника з крамарем) нудні на перший погляд правила, стають цікавими та легкими. Також книга проілюстрована неймовірної краси малюнками від Олени Васіної — художниці з Донецька. Тож, наповнення книги точно не залишить нікого байдужим. Друга книга, видана від Наталії Місюк, – «Паралельне життя
безпритульних котів« теж піднімає важливу суспільну проблему. Це щемка та зворушлива історія про львівську волонтерку, яка на пенсії опікується безпритульними котиками. Наразі книга здобула грант від Українського Інстититу і 1500 її примірників можна знайти у бібліотеках по всій Україні.
Наталія Місюк у співпраці з Олегом Новосад, Христиною Салабан та Богданом Ільків створила додаток для вивчення української мови. Що справді захоплює в історії його створення так це те,що команді неодноразово пропонували створити 2 різні додатки – для людей,які переходять з російської на українську та для людей,хто вже давно спілкується українською мовою. Але авторка-блогерка навіть тут відстоювала думку,що українців не варто поділяти і усім разом йти до мети – вивчення рідної мови. Наразі Наталія Місюк проводить зустрічі з презентаціями книг та застосунку, щоб залучити якомога більше людей до переходу на українську мову. Розповідаючи історії з власного життя та наводячи конкретні приклади вона доводить,те що, як би важко не було цілком реально бути україномовним та щасливим.
