Архів матеріалів
Матеріали проходження практики
Андріана Катона

Як не “вигоріти” та не впасти у депресію студентам?

З настанням зими повертатись до навчання,роботи та буденного ритму життя стає все важче. Погода на вулиці стає пасмурніше,а завдань до виконання тільки більшає. У цей момент і постає питання “Як не піддатись емоційному вигоранню та не впасти у депресію?” Для того,щоб не довести себе до стану апатії чи депресії спершу потрібно розібратись з причинами та ознаками вигорання. Психологи виділяють саме такі його ознаки:  тривала робота в напруженому темпі; високе навантаження, зокрема емоційне; несприятливий соціально-психологічний клімат у колективі; відсутність належної винагороди за роботу; криза цінностей. Ці ситуації можуть стати рушійним чинником до відчуття постійної перевтоми,безсоння,роздратованості,небажання виконувати свою роботу й навіть погіршення стану здоров’я. Не тільки фізичного,а й морального – тобто емоційного вигорання,апатії чи депресії. Що ж потрібно робити,щоб запобігти цього гнітючого стану? В першу чергу піклуйтеся про себе – знайдіть час випити чашку трав’яного чаю, послухати улюблені пісні, зайнятись медитацією,тобто уважно прислухайтеся до власних відчуттів. Слідкуйте за сном: варто лише раз порушити звичний режим, як мозок буде кілька днів відходити, а тіло почуватиметься виснаженим. Займайтесь спортом – одна з причин емоційного вигорання полягає, як не дивно, у відсутності регулярних фізичних навантажень. Знайдіть своїх однодумців,які теж проходять або проходили такий самий шлях,як і Ви. Підтримка та розуміння інших людей ніколи не будуть зайвими.Або ж зверніться до фахівця: причини, що лежать в основі нашого емоційного вигорання, іноді важко зрозуміти без професійної допомоги. Облиште ідею, що якщо ви звернетеся до фахівця, то якимось чином зазнаєте невдачі, або з вами щось не так. Терапія – це такий самий спосіб підтримки здорового духу, як і походи до спортзалу, що допомагають тримати себе у гарній формі.

Read More »
19.03.2025 Коментарів немає
Матеріали проходження практики
Андріана Катона

Студентська практика: перші кроки в журналістиці

Студентська практика – невід’ємна частина навчального процесу на факультеті журналістики. Вона дозволяє молодим журналістам зануритися в реальний світ медіа, випробувати свої навички на практиці та зрозуміти всі аспекти професії. Для студентів 4 курсу ця можливість стає вирішальною, адже наближається час випуску, і досвід, здобутий під час практики, може вплинути на подальшу кар’єру. Яка ж мета та завдання практики? Основною метою проходження студентської практики є закріплення теоретичних знань та набуття практичних навичок у сфері журналістики. Серед основних завдань можна виділити: Ознайомлення з редакційними процесами. Вивчення специфіки підготовки різних жанрів матеріалів. Відпрацювання навичок інтерв’ювання та збору інформації. Набуття досвіду роботи з інформаційними джерелами та фактчекінгом. Де проходити практику? Для 4 курсу рекомендується обирати відомі медіа-видання, новинні агентства або телевізійні канали. Це може бути як місцеве ЗМІ, так і національний ресурс. Важливо, щоб організація мала досвідчених редакторів, які можуть надати зворотний зв’язок та допомогти студенту вдосконалити свої навички. Очікування та реальність Багато студентів приходять на практику з романтичними уявленнями про журналістику. Однак реальність може виявитися іншою: дедлайни, пошук інформації, вичитування текстів і коригування матеріалів – усе це вимагає дисципліни та відповідальності. Але саме ці труднощі допомагають зрозуміти справжню ціну журналістської роботи. Ось декілька відгуків студентів-журналістів: Валерія, 4 курс, факультет журналістики: “Моя практика в онлайн-ЗМІ відкрила очі на реальний стан справ у журналістиці. Тут важливо не лише писати якісно, а й швидко реагувати на події. Робота в новинному відділі допомогла розвинути навички фактчекінгу та пошуку інформації. Я навчився працювати з джерелами, брати коментарі у фахівців та готувати матеріали в стислий термін. Це був безцінний досвід!” Сергій, 4 курс, факультет журналістики: “Зіткнувся з жорсткою критикою, яка більше демотивувала, ніж допомагала розвиватися. Редактор постійно виправляв мої тексти, але не пояснював, що саме я роблю не так. Після кількох спроб захотілося кинути цю справу. Мені здавалося, що від мене очікують досвіду професіонала, хоча це лише студентська практика.” Рушана, 4 курс, факультет журналістики: “Вибір онлайн-видання для практики був вдалим рішенням. Я не тільки писала статті, а й займалася контент-менеджментом: оформлювала публікації, працювала з фото та відео. Було цікаво спостерігати, як створюються мультимедійні матеріали. Мій куратор завжди давав конструктивну критику, що допомогло вдосконалити мійстиль написання.” Отже,проходження студентської практики на 4 курсі – це не лише можливість перевірити свої знання, а й шанс заявити про себе як про перспективного журналіста. Тому важливо ставитися до практики відповідально, проявляти ініціативу та відкрито сприймати критику.

Read More »
19.03.2025 Коментарів немає
Матеріали проходження практики
Андріана Катона

Чому психологічне здоров’я важливе у наш час?

“І так поки непогано.”, “Поки ще не сильно болить,то може бути” – знайомі слова,чи не так? Відчувши перші симптоми застуди,хто з нас побіжить до лікаря? Звісно,що ніхто. Ми будемо чекати поки кашель стане нестерпним,температура буде за 38 градусів,а замість голосу буде звук шкрябання крейди по сухій дошці. А коли наважимось все ж таки піти до лікаря то почуємо славнозвісну фразу: а де ж ви були раніше? Пошукові дослідження в клінічній та соціальній фармації за липень 2023р показують,що тільки 42% людей негайно звернуться за допомогою до лікаря. Крім того, 14,3% спробували б самолікування, 28,3% покладалися на традиційні домашні засоби, а 15% вказали, що не вдадуться до будь- яких засобів або втручань,аж поки біль стане нестерпним. Але усі ми прекрасно розуміємо,що зачекавши 7-10 днів ми вже будемо лікувати не застуду,а її ускладнення. Лікувати,які до речі набагато важче ніж звичайний нежить. І це статистика по фізичному здоров’ю людини,одному з найважливіших аспектів нашого життя. Що ж ми можемо у такому випадку говорити про психологічне,ментальне здоров’я? Яке може взагалі Вас не турбувати на даний момент життя. Але наскільки важливою складовою нашого життя воно є і чому психологічне здоров’я важливе у наш час? За останні п’ять років в Україні спостерігається зростання кількості звернень до психологів та психотерапевтів. Зокрема, у 2023 році близько 135 тисяч пацієнтів отримали допомогу за пакетом “Супровід і лікування дорослих та дітей з психічними розладами” на первинному рівні медичної допомоги. Водночас лише 5% опитаних проходили повний курс допомоги. Ще 8% відвідували заняття зі спеціалістом декілька разів, а 7% були на одному занятті. Натомість 64% українців жодного разу не звертались за професійною психологічною допомогою та не планують цього робити. ще 16% опитаних жодного разу не звертались до спеціаліста, але планують. Тому після вивчення таких даних варто піднімати питання важливості звернень до спеціаліста у галузі психологічної допомоги. Людство і нині не розуміє наскільки важливим є твій психологічний стан і що на нього впливає. А все тому що ”На слові «терапія» є клеймо . Люди пов’язують це з великими проблемами. Це те, що ми повинні змінити. Відвідування терапії може бути дуже здоровим. Це може змінити ваш погляд на речі та ставлення до інших. ” — Хуан Пабло Галавіс. Коли я розповідаю людям, що я роблю, я зазвичай чую такі речі, як: «Ви, мабуть, бачите багато божевільних людей» або «Вау, ваша робота, мабуть, така напружена, коли ви бачите всіх цих збентежених людей». Щоразу, коли це трапляється, я відчуваю захист своїх клієнтів. Зазвичай я жартома відповідаю: «Насправді божевільні люди не ходять на терапію. Це люди, які намагаються мати справу з «божевільними», які ходять на терапію». Але насправді тип людей, які схильні розпочинати терапію, готові змінюватися та мотивовані змінити своє життя, стосунки та загальний добробут. Я вважаю це чудовим і сміливим — те, що зробили б лишездорові люди. Психологічне здоров’я — це не лише відсутність психічних розладів, а й загальне благополуччя людини, її здатність справлятися зі стресом, зберігати внутрішню гармонію і підтримувати здорові стосунки з іншими. І коли ми ігноруємо цей аспект, то ризикуємо втратити багато можливостей, яких можна було б досягти, маючи належний психічний баланс. Ось правда про людей, які шукають терапії:  Вони не є психічно нестабільними. Вони знають, що важливо просити допомоги. Всупереч переконанням, що звернення за допомогою означає, що ви слабкі. Вони добровільно звертаються до терапевта. Існує думка, що деяких людей примушують їхні партнери, члени родини чи інші близькі йти на терапію. Однак найчастіше люди ходять на лікування самостійно.  Їм не завжди ставлять діагноз психічного захворювання.  Вони не завжди переживають важку або трагічну подію. Вони розуміють, що їхній терапевт не збирається ними маніпулювати. Найчастіші запити звернення до психологів: Аб’юзивні стосунки,проблеми на роботі Стрес і виснаження Відчуття «відмінності» від друзів і родини. Почуття самотності в наших думках Уникнення проблем та людей Ігнорування подібних почуттів ні до чого не призведе, але звернення до них і запитання себе, що вони означають, може допомогти. Чому це важливо саме зараз? Сучасне суспільство диктує дуже високі стандарти успіху і швидкості. Ми працюємо більше, спимо менше, а конкуренція змушує нас бути “кращими” — але, на жаль, не завжди щасливішими. Психологічне навантаження стає дедалі сильнішим. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, депресія вже стала однією з провідних причин втрати працездатності. А тривожні розлади стали нормою для багатьох людей. Цей тягар психологічних проблем не лише впливає на якість життя, а й завдає колосальних збитків суспільству в цілому. Звернення до психолога варто розглядати як інвестицію в своє психічне здоров’я та особистісний розвиток. На завершення: якщо ми хочемо бути щасливими, мати міцні стосунки, бути продуктивними на роботі і підтримувати хорошу фізичну форму, ми не можемо ігнорувати важливість психологічного здоров’я. Це — фундамент нашого життя, який ми повинні укріплювати й підтримувати. Будьмо уважними до свого внутрішнього світу, не соромимося турбуватися про нього, адже тільки у такому випадку ми зможемо повною мірою насолоджуватися життям, досягати успіху та допомагати іншим.

Read More »
19.03.2025 Коментарів немає

Контингент іноземних студентів в УжНУ

16.09.2024 Коментарів немає

Найбезпечніша територія України,невисока цінова політика,якісна форма навчання та можливість саморозвитку – все це аспекти,які приваблюють іноземних студентів навчатись саме в Ужгородському національному університеті. З 2017 по 2020 кількість студентів-іноземців стрімко зростала. І ось як вони про це розповідають: “При вступі до вищої школи я обрав УжНУ, тому що атмосфера університету, яка є в ньому, є дуже привабливою. Особливо класними є кампус, інфраструктура та спосіб викладання навчальних предметів.” – Равірадж Ядав, Індія; “Я обрав УжНУ, адже це університет із атмосферою відкритості, а також через готовність УжНУ до роботи з іноземцями.” – Анаго-Аманзе Віктор Дайк, Нігерія.           Розглянувши динаміку кількості студентів з інших країн,хоч і можна помітити спад за останні роки,проте їх кількість всеодно перевищує 1000 осіб. Що підтверджує попит на навчання. Також можна відзначити,що контингент студентів є надзвичайно різноманітним. До Ужгородського університету в Закарпатській області прямують з країн Африки,Європи,Америки і не тільки. Не обмежує УжНУ іноземців й у виборі факультету. Серед 1085 студентів було обрано 12 різних факультетів. Отже,можемо зробити висновок,що УжНУ є досить популярним серед іноземних студентів. Пояснюється це хорошими умовами,поважним ставленням,доступністю саморозвитку та вибору,привабливою атмосферою,тощо. Тож приєднуйтесь, УжНУ чекає на Вас!

Read More »

Хто допомагає Україні найбільше у 2024 році

24.10.2024 Коментарів немає

США знову лідер, а Данія — найщедріша щодо ВВП Володимир Зеленський представив у Верховній Раді частину пунктів Плану перемоги. План передбачає більш активну участь західних союзників, які й так відіграють ключову роль у військовій та економічній підтримці України. Але хто ж з них допомагає найбільше? Згідно з даними Ukraine Support Tracker від Kiel Institute for the World Economy, станом на 31 серпня 2024 року, США та інституції ЄС стали лідерами за обсягом наданої та запланованої допомоги Україні. Загалом, від США маємо отримати 84,73 млрд євро допомоги (25 млрд євро фінансової, 2,93 млрд євро гуманітарної та 56,8 млрд євро військової). На другому місці — інституції ЄС із загальною допомогою у 43,83 млрд євро (41,49 млрд євро фінансової, 2,34 млрд євро гуманітарної. Обсяг наданої та запланованої допомоги Україні за 2,5 роки у млрд євро  Країни, що допомагають найбільше Україні у війні проти Росії  Далі у рейтингу розташувались Німеччина (15,09 млрд євро), Велика Британія (13,68 млрд євро), Японія (9,01 млрд євро) та Канада (7,79 млрд євро). Франція надала допомогу на суму 4,58 млрд євро. Цікаво, що Данія, попри скромні показники фінансової допомоги (0,12 млрд євро), виділила значні кошти та ресурси на військову підтримку (6,47 млрд євро). Країна передала усі 19 САУ Caesar, а також зобов’язувалася передати 19 винищувачів F-16. Наразі багато країн виділили та запланували менше ніж 0,2% свого ВВП у 2021 році на допомогу Україні, порівняно з приблизно 0,4% у випадку Німеччини та Сполучених Штатів і навіть 0,47% — Великої Британії. Однак менші країни, такі як Данія та Нідерланди стали сьомим та восьмим найбільшими донорами України, це свідчить про те, що не лише економічна потужність, а й політична воля та солідарність визначають рівень підтримки України. Тож якщо аналізувати допомогу відносно ВВП, то лідерами стали Данія (1,86%), Естонія (1,85%), Литва (1,64%), Латвія (1,41%) та Фінляндія (0,90%). Примітка Варто розуміти, що у Ukraine Support Tracker аналітики Kiel Institute for the World Economy враховували не лише фактично передану, а й заплановану допомогу. До вказаних сум входить фінансова підтримка (кредити, гранти тощо), гуманітарна допомога (продукти харчування, медикаменти тощо), а також вартість поставленого озброєння та обладнання, зокрема пожертви в натуральній формі для української армії та фінансову допомогу, пов’язану з військовими цілями. Дані брали з підрахунків “Total bilateral allocations”. За інформацією сайту ліга.net

Read More »

«Як змінилися звички українців щодо читання книг за останні 5 років»

28.10.2024 Коментарів немає

Після 24 лютого в українців зникла звичка читати. Особливо художню літературу, адже новинна стрічка заміняла будь-які вигадані світи. «Здавалося, що в цьому просто немає ніякого сенсу, що художня література — це щось абсолютно чуже, і який взагалі сенс в літературі, коли в цьому світі, в якому ми живемо, відбуваються такі страшні речі. Здавалося, що література, та й мистецтво загалом, не такі вже й потрібні, тому що зараз вбивають і катують людей, а література абсолютно безсила», — розповідає в коментарі свідомим літературна критикиня Богдана Романцова. Тетяна Стрижевська, авторка книги «Лінія термінатора» “Спершу читати не могла зовсім. Якраз напередодні війни придбала чимало електронних книжок на «ковідну тисячу». Я відкривала одну, другу, третю… І не могла читати, не могла зосередитися, рука однак постійно тягнулася до смартфону… Два місяці, власне, тільки й те робила, що скролила новини в телеграм-каналах і на «УП». Художні книги мене відверто дратували. Зі мною таке вперше. Але війна не скасувала сімейну традицію – читати дитині перед сном. «Айседора Мун», «Хлопчик, який вирощував драконів», «Усі дивовижні пригоди в Лісовій школі», «Мауглі», «36 і 6 котів» – я прочитала доньці безліч книг після 24 лютого. І от що цікаво: читання дитячої літератури стало моїм катарсисом, втечею від жахливої реальності. Після Перемоги мрію зосередитися на написанні саме дитячих книжок – терапевтичних, з гумором, добрими пригодами. І тільки після Перемоги, коли загояться наші рани, готова буду говорити про свою книжку «Лінія термінатора». Боюся, багато дітей на зустрічах зможуть розказати мені історії ще страшніші за ту, яку розказав головний герой роману Борис Макаров – підліток-переселенець, який тікав у 2014 році від війни з Донецька до Києва… Зараз мої читацькі смаки змінилися. Більше читаю нон-фікшн. Залюбки прочитала «Спостерігаючи за англійцями», «Як нагодувати диктатора». Раніше надавала перевагу тільки художній літературі.” Книги знайшли місце в тривожних валізках багатьох читачів, проте не всім вдалося забрати з собою улюблені паперові примірники. Тому українські видавництва та інтернет-книгарні відкрили безплатний доступ до великої кількості книг в перший же тиждень. Проте попит на книги зменшився, і книжковий ринок України зазнав змін.   З 2019 року частка українців, які обирають електронні та аудіокниги, поступово зросла. За даними дослідження від Yakaboo, 21% читачів надають перевагу електронним форматам, а 4% — аудіокнигам. Ця зміна частково зумовлена доступністю цих форматів і можливістю читати на ходу, що особливо приваблює молодь. Пандемія COVID-19 також зробила електронні та аудіокниги більш популярними через обмеження фізичного доступу до бібліотек і книгарень​. Незважаючи на зростання популярності цифрових форматів, паперові книги залишаються основним вибором для 74% українських читачів. Це свідчить про стійку традицію і глибоку прив’язаність українців до друкованих видань. Паперові книги обирають переважно люди старшого віку та ті, хто вважає фізичний контакт з книгою важливою складовою читання​. Що саме і скільки читають українці за даними Yakaboo. Серед найулюбленіших жанрів українців залишаються детективи (41%) та історичні твори (36%), а також любовні романи (27%)​. Молодь обирає фентезі та трилери, тоді як старше покоління віддає перевагу історичній літературі та військовим романам. Помітна також популярність наукової фантастики, особливо на Півдні та Сході країни, де цей жанр залишається важливим компонентом культурного ландшафту. Останні кілька років український книжковий ринок переживає значні зміни, обумовлені як внутрішніми, так і зовнішніми факторами. Динаміка продажу книг зазнала суттєвих коливань. До 2022 року ринок показував певне зростання, але початок війни призвів до тимчасового спаду, коли були зруйновані логістичні ланцюги, а видавництва зосередили зусилля на релокації та збереженні бізнесу. Проте попит на книги почав відновлюватися вже наприкінці 2022 року, адже люди в умовах обмежених розваг шукали альтернативні способи проведення часу, зокрема через читання. Деякі видавці, як «Видавництво Старого Лева», навіть зафіксували зростання доходів у цей період на понад 40% у порівнянні з попередніми роками​. За даними Українського інституту книги Збільшення попиту спричинило також зростання продажів у 2023 році, особливо на книги українською мовою, оскільки інтерес до культурної ідентичності та національної літератури значно підвищився. За оцінками експертів, обсяг ринку наразі оцінюється в €80-100 млн, і є прогноз щодо подальшого росту завдяки державній підтримці, новим ініціативам та проєктам на підтримку української книговидання, як-от сертифікати на книги для молоді, які будуть доступні у додатку «Дія»​. Однак, ринок також стикається з багатьма викликами. Серед них — дефіцит паперу, матеріалів та значні витрати на оренду приміщень для книгарень. У зв’язку з цим було ініційовано державні субсидії на часткове покриття орендної плати, а також програми підтримки малих книгарень. Крім того, видавництва активно працюють над розширенням ніш, включаючи розвиток дитячої літератури, нон-фікшн та коміксів​. Загалом, динаміка продажу книг в Україні свідчить про стійкість ринку попри всі виклики. Українці все більше обирають книги як спосіб розвитку та підтримки культурної самоідентифікації, а сам ринок продовжує адаптуватися та зміцнюватися. За даними Гордон.ua Попри все читання залишається популярним дозвіллям в Україні. Згідно зі звітом pro.mova, читання входить до трійки найпоширеніших способів проведення дозвіллєвих практик, поступаючись лише перегляду телебачення (близько 80 % опитаних) та спілкуванню з друзями і близькими (близько 70 % опитаних). Перевагу читанню на дозвіллі надають майже 65% респондентів. Інтернет-сторінки переглядають близько 40% людей, фільми дивляться близько 30%. Водночас значний відсоток українців вважають читання важливим для особистого розвитку: 60% респондентів вбачають у читанні ключ до успіху​. Олександра Коваль директорка Українського інституту книги : Я перестала ходити в дитячу бібліотеку в 10 років, тому що бібліотекарка пропонувала книжки про піонерів-героїв, а я хотіла про пригоди, скарби, космічні подорожі й відважних лицарів. У 15 я полишила дорослу бібліотеку, тому що хотіла Мопассана, Пруста, Манна, Кортасара і класні детективи. Купити це українською чи російською було непросто, тому я навчилася читати польською і скуповувала все, що було в книгарні “Дружба”. Звичка купувати, а не позичати в бібліотеці, в мене залишилася на все життя, але зараз, купуючи книжки 4-річному внукові, я дедалі частіше стримуюся, адже йому потрібно зо 100 нових книжок на рік, а для мене це вже недоступно. Так я відкрила для себе бібліотеку – заради внука. Статистичні дані за 2020 рік стверджують, що в Україні – 15 369 публічних бібліотек, які відвідують 11,3 млн користувачів і де зберігається 170 млн книг. Отже,доступ до книг в українців є і навіть досить обширний.  На кожного мешканця України припадає трохи більше чотирьох бібліотечних книжок – за ними мали б вишикуватися черги. Але черг немає. Це означає, що щось не

Read More »

Відгук на фільм “Хвіст виляє собакою”

13.09.2024 Коментарів немає

“Хвіст виляє собакою” – американська комедія, яку 1997 року відзняв режисер Баррі Левінсон. Фільм знятий за мотивами книги Ліррі Бейнхарта «Американський герой». Гаслом фільму є цитата : “Чому собака виляє хвостом? Тому що собака розумніший хвоста! Якби хвіст був розумніший, він би сам виляв собакою!” Сюжет даного фільму починається з секс-скандалу президента США за 11 днів до виборів. Підозра у домаганні до молодої дівчини-активістки. Звісно,що після таких новин рейтинг президента почав стрімко падати,а на додачу дуже швидко з’явився кандидат-опонент з кришталево чистою репутацією. Події у даній кінострічці розвиваються так,що спец-служба президента будь-якою ціною намагається врятувати честь свого кандидата,а саме відвернути увагу народу шляхом маніпуляцій від цього скандалу. Починається інформаційна війна у вигляді фейків про війну з Албанією на телебаченні, патріотичних пісень, що лунають на радіо заради піднесення патріотизму та якісної політичної реклами на підтримку діючого президента. І це спрацьовує. Сенс назви фільму “Хвіст виляє собакою” досить простий. Глядач бачить акторів і режисера, але ніхто не помічає продюсера. Щоразу вмикаючи телевізор, жителі США бачили лише “собаку”, президента, тобто людини, що представляє роботу багатьох інших: піар-фахівців, журналістів, політологів. А “хвіст” вільно управляв діями “собаки”, повністю продумуючи її текст. “Якби хвіст був розумніший, то він виляв б собакою” – на прикладі цього фільму можна зрозуміти, хто найчастіше є розумнішими. Отже, після перегляду можна зробити висновок що правильна подача та реклама в ЗМІ грають чи не найважливішу роль в будь-якій сфері нашого життя: будь це політика,кінематограф і тд.

Read More »