Студентка факультету міжнародних економічних відносин 2-го курсу спеціальності “Прикладна лінгвістика” УжНУ Наталія Безкровна почала шукати, як реалізувати себе в професійному плані ще в ранньому підлітковому віці,а саме в 13 років. Тоді вона ще не знала,що буде цікавитись напрямком міжнародних відносин,тому почала шукати та пробувати себе у сфері нігтьового сервісу,тобто манікюру. І сьогодні вона поділиться деталями свого шляху.
– Добрий ранок,Наталю. Коли ти вперше захопилась ідеєю стати майстром манікюру?
– Привіт, Андріано. У 7 класі мені вперше закортіло бути незалежною від батьків,я почала думати як би заробити грошей судячи з моїх інтересів. І саме в цьому віці мені вперше в руки потрапила пилочка для нігтів та лак.
-З якими першими труднощами ти стикнулась?
-Звичайно спочатку було важко знайти клієнтів та навчитись спілкуватись з ними. Також досвіду було мало і потрібно було багато вчитись.Але з часом все почало виходити.
-Чи щось дратувало тебе у твоїй роботі? Чудернацькі запити клієнтів чи, можливо, занадто відверті питання про особисте життя?
-Взагалі, ні. Я ж обрала саме цю професію,бо мені подобається працювати з дизайнами,малюнками та кольорами. Були звичайно такі моменти, коли я дивувалась з прохань дівчат, як от наприклад – намалювати на одній руці дракона,а на другій корону. Та все ж таки, смаки у всіх різні і не моя це справа, кому з якими нігтями ходити. Відверті питання мене також не чіпляють. Взагалі, моя клієнт-аудиторія починалась з моїх родичів та друзів,тому мені було тільки в задоволення під час процесу роботи з ними спілкуватись. А вже коли почали приходити і незнайомі та щось розпитувати,я або відповідала на ті питання,які не є для мене занадто відвертими, або змінювала тему – тому проблем взагалі не було.
-Чи доводилось тобі колись працювати з клієнтом у якого пошкоджені чи хворі нігті? Що ти робила у таких випадках?
– Все залежить від рівня пошкодженості нігтя. Якщо щось трохи відламалось чи подряпалось – можна полагодити чи наростити новий ніготь. Але якщо людина приходить з відверто хворими нігтями,тобто грибком чи гірше, я братись за роботу не буду. Перепрошу та відправлю до спеціаліста,що їх вилікує,а не замаскує проблему чи зробить тільки гірше.
-Чи ображає тебе вислів “манікюрниця” ? Чи хотілось б тобі,щоб люди більш поважно звертались до тебе,як ,наприклад, майстер нігтьового сервісу?
– Мене не ображає такий вислів,так як мої клієнти зазвичай молоді дівчата та жінки,і навіть якщо хтось з них так звернеться до мене, це не звучатиме грубо.Але так,майстер нігтьового сервісу звучить респектабельніше і мені приємно, коли мене так називають.
– Чи змінила ти свою думку на рахунок професії після 5 років досвіду в манікюрі?
-Мені подобається малювати нігті зараз так само, як і на початку мого шляху. А тепер ця професія приносить мені дохід – з любителя на дому,що має 2 клієнтів – маму та сестру, я виросла до майстра у салоні з хорошою клієнтською базою та стабільним доходом. Поки я навчаюсь,я вважаю це ідеальним підробітком. Ну а в майбутньому я хочу себе бачити економістом,але для цього ще потрібно вчитись,працювати та набувати такого ж досвіду як колись з манікюром.
– Дякую тобі за такі щирі відповіді,Наталю.Бажаю тобі наснаги та вдачі у своїй нинішній роботі та в здобутті професії мрії.
